Європейський парламент ухвалив реформу, що дозволяє тимчасово або повністю призупиняти безвізовий режим ЄС для громадян третіх країн, які мають право на короткострокові поїздки до Шенгенської зони. За новими правилами процедура призупинення стане більш модернізованою та цілеспрямованою, з акцентом на правові та безпекові аспекти зовнішньої політики Європейського Союзу.
Рішення було прийнято у вівторок на пленарному засіданні в Страсбурзі: 518 голосів «за», 96 — «проти» та 24 — «утрималися». Кореспондент Укрінформу підтверджує результат голосування та підкреслює, що нові правила стосуються 61 країни, громадяни яких зараз можуть в’їжджати до Шенгенської зони на термін до 90 днів протягом 180 днів, зокрема і України.
Контекст реформ
Доповідач урочистого документа, Матяш Нємец, наголосив на тому, що Європа залишається найвідвідуванішим континентом як для туризму, так і для ділових поїздок. За його словами, модернізований механізм призупинення виводить в перший план візову політику як інструмент зовнішньої дії: з його допомогою ЄС зможе оперативно реагувати на серйозні порушення прав людини та інші загрози, не обмежуючи можливості для короткострокових поїздок в цілому. У контексті нинішніх глобальних викликів нова система покликана забезпечити більш цілеспрямований підхід до призупинення безвізу та дозволити цілеспрямовано адресувати конкретні групи людей або країни з порушеннями політики ЄС. Також наголошується, що рішення не зменшує цінність ЄС як торговельного та туристичного центру, але підкреслює важливість відповідальності у візовій політиці.
Хто підпадає під нові правила
За новою процедурою під призупинення можуть бути підпорядкові ті громадяни третіх країн, які раніше мали право на безвізовий в’їзд до Шенгенської зони, зокрема громадяни 61 країни. Це означає, що, у випадку загроз безпеці або порушенням міжнародного або гуманітарного права, ЄС зможе призупинити або обмежити безвізовий доступ для відповідних категорій мандрівників без затягування з процедурою. Водночас такі рішення не торкаються в цілому всіх поїздок, а спрямовані на конкретні ситуації, які підпадають під визначені критерії. Крім того, відзначено, що у випадках інструменталізації міграції, «золотих паспортів» та порушень відповідності візовій політиці ЄС можливе цілеспрямоване застосування призупинення стосовно певних груп, урядовців або інших категорій осіб.
Механізм призупинення та підстави
Підстави для призупинення в'їзду за безвізом охоплюють кілька аспектів: гібридні загрози, зокрема інструменталізація міграції, використання програм громадянства через інвестиції та так звані «золоті паспорти». Також передбачено можливість призупинення у випадку невідповідності візової політики ЄС, порушення Статуту ООН, міжнародного чи гуманітарного права, а також системних порушень прав людини. Рішення є ультимативно збалансованим інструментом, що дозволяє ЄС вести більш чітку дипломатичну лінію у відповідь на порушення та загрози безпеці та стабільності єдиного простору Шенгену. Окремо підкреслюється, що механізм призупинення можна застосовувати як повністю, так і тимчасово, залежно від масштабу та характеру порушення. Роль цього інструменту — не лише реагувати на кризу, але й запобігати ескалації за рахунок скоординованого використання інструментів зовнішньої політики.
Роль доповідача та реакція європейської спільноти
Доповідач Матяш Нємец підкреслив, що модернізований механізм призупинення дозволить ЄС «практично» застосовувати інструменти безпеки та гуманітарні норми у відповідь на серйозні порушення. Він зазначив, що нова процедура має бути прозорою, передбачати конкретні критерії та гнучко адаптуватися до різних кризових сценаріїв. Реакція експертного середовища у Європі в більшості схвальна: багато аналітиків відзначають підвищення передбачуваності та ефективності візової політики, що зміцнює позицію ЄС на міжнародній арені. Разом з тим експерти підкреслюють, що новий механізм не має створювати штучні бар’єри для легальних поїздок або послаблювати економічні та культурні зв’язки між країнами-учасницями та третіма сторонами. Важливим є баланс між прозорістю, принципами прав людини та потребами безпеки.
Наслідки для України та Шенгенської зони
Україна, як одна з країн, громадяни якої нині мають право на безвізовий в’їзд до Шенгенської зони на 90 днів у 180-денний період, може скористатись новим інструментом для більш чіткої дипломатії у випадках, пов’язаних з порушеннями прав людини або іншими загрозами для європейської системи. Для України це також означає новий важіль взаємодії з ЄС у питаннях міграційної політики, гуманітарних норм та прозорої відповідальності з боку третіх країн. Зміни не зменшують значення безвізу як такого, але підкреслюють, що структура взаємодії між ЄС та країнами-партнерами має залишатися адаптивною та чітко регульованою. Очікується, що рішення також вплине на дипломатичні процеси та моніторинг дотримання стандартів міжнародного права у країнах-учасницях, що може слугувати запобіжником проти порушень та інструменталізації міграційних процесів. В українському політично-правовому дискурсі не виключають, що після введення нового механізму сторони активізують діалог щодо співпраці, зокрема у питаннях візової лібералізації для майбутніх перемовин та підтримки з боку ЄС у реформах, спрямованих на повагу до прав людини та верховенства закону.
Comments