Туреччина розглядає повне ослаблення Ірану та здобуття Ізраїлем влади в регіоні як геополітичний дисбаланс та загрозу безпеці країни, — заявив координатор досліджень Леванту Центру досліджень Близького Сходу (ORSAM) Ойтун Орхан в коментарі Укрінформу.
«Нестабільність в Ірані може створити вакуум влади, як у випадках Сирії та Іраку, і це може розширити зону дії терористичних організацій. Ця ситуація створює серйозні загрози безпеці Туреччини… Туреччина не хоче, щоб Ізраїль односторонньо здобув владу в регіоні, і розглядає повне ослаблення Ірану як геополітичний дисбаланс», — пояснив Орхан.
Експерт зазначив, що саме тому Туреччина продовжує активні дипломатичні зусилля, спрямовані на запобігання поширенню конфлікту та зниження його інтенсивності. За його словами, країни Перської затоки також розглядають регіональну війну як загрозу власній безпеці, але одночасно зацікавлені у певному послабленні Ірану, що також ускладнює «регіональне рівняння».
Геополітичний дисбаланс: чому Туреччина насторожена щодо Ірану та Ізраїлю
Аналітики підкреслюють: навіть за відсутності прямої загрози, зрушення у балансі сил на Близькому Сході зменшують передбачуваність ситуації. Ослаблення Ірану може створити вакуум владних повноважень у регіоні, що вплине на Ірак, Сирію та Ліван, а також зумовить нові маневри між регіональними акторами. Туреччина, з її географічного розташування та історії сусідства з кризами, розглядає такі зміни як потенційну загрозу для безпеки кордонів і трафіку через Чорне та Середземне моря.
Дипломатія як інструмент: як Туреччина запобігає ескалації
За словами Орхана, Анкара посилює дипломатичний курсу на багатосторонній арені: інтенсифікує контакти з країнами Перської затоки, країнами ЄС, США та регіональними посередниками з метою зниження напруженості та запобігання поширенню конфлікту. Це включає координацію дій щодо ризиків для безпеки та збереження мінімального простору для політичного діалогу між ключовими гравцями, аби уникнути рецидиву криз у Сирії, Іраку та сусідніх регіонах.
Позиція Перської затоки: обмеження та прагматизм
Експерти також відзначають, що країни Перської затоки бачать регіональну війну як загрозу власній безпеці, але водночас висловлюють прагматизм: вони зацікавлені у певному ослабленні Ірану, що ускладнює регіональне рівняння і вимагає нових компромісів та механізмів координації дій. Такі двоїсті позиції ускладнюють формування стабільних коаліцій та потребують більш гнучких, багатогранних сценаріїв з боку Анкари та її партнерів.
Наслідки для безпеки регіону й Туреччини
У перспективі зростає роль Туреччини як регіонального регулятора, здатного балансувати вплив великих гравців та запобігати некерованим сплескам. Проте одночасно зростає ймовірність нових криз на кордонах і в зонах конфлікту, де конкуренція за вплив може призвести до формування нових коаліцій та перерозподілу ресурсів. Орхан підкреслює: Анкара продовжує уважно стежити за розвитком подій та активно працює над зменшенням ризиків через діалог, діапазон багатосторонніх ініціатив та просування стабільних рамок співпраці.
Comments