Аналітики Туреччини розглядають сценарій повного ослаблення Ірану та зростання впливу Ізраїлю в регіоні як геополітичний дисбаланс, який може загрожувати безпеці країни. Таку позицію висловив Ойтун Орхан, координатор досліджень Леванту Центру досліджень Близького Сходу (ORSAM), у розмові з Укрінформом. За його словами, стабільність або її відсутність в Ірані має прямий вплив на безпеку Туреччини та на регіональну динаміку загроз.
«Нестабільність в Ірані може створити вакуум влади, як у випадках Сирії та Іраку, і це може розширити зону дії терористичних організацій. Ця ситуація створює серйозні загрози безпеці Туреччини… Туреччина не хоче, щоб Ізраїль односторонньо здобув владу в регіоні, і розглядає повне ослаблення Ірану як геополітичний дисбаланс», — пояснив Орхан.
Експерт підкреслив, що саме тому Туреччина продовжує активні дипломатичні зусилля, спрямовані на запобігання поширенню конфлікту та зниження його інтенсивності. За словами Орхана, Анкара намагається не допустити резкого загострення та розглядає кілька паралельних маршрутів для зниження ризиків: дипломатичні контакти з усіма зацікавленими сторонами, посередницькі ініціативи та координацію з регіональними гравцями.
Згідно з експертом, країни Перської затоки також розглядають регіональну війну як загрозу власній безпеці, але одночасно зацікавлені у певному послабленні Ірану, що ускладнює «регіональне рівняння» та народжує нові динамічні ризики для регіональних балансів. Орхан наголошує, що ці країни розуміють потенційні переваги зменшення впливу Ірану, але водночас бояться наслідків нестабільності, які можуть торкнутися їхніх кордонів та економіки.
Зміст
- Геополітичний дисбаланс: чому Туреччина розглядає повне ослаблення Ірану
- Цитата та ключові висновки експерта
- Дипломатія та регіональна лінія Анкари
- Регіональна реакція Перської затоки та інтереси країн‑суб’єктів
- Висновки та перспективи для безпеки Близького Сходу
Геополітичний дисбаланс: чому Туреччина розглядає повне ослаблення Ірану
За аналізом експертів, повне ослаблення Ірану може створити вакуум влади в регіоні, що стане каталізатором для зростання впливу зовнішніх та внутрішніх сил. Такий розвиток подій може розширити зону дії добре відомих чи нових терористичних структур, загрожуючи стабільності сусідніх країн та безпеці Туреччини. Туреччина вбачає в цьому ризик, який слугує привід для посилення власної оборонної та дипломатичної позиції, аби уникнути одностороннього силового переваги будь‑якого актора в регіоні.
Крім того, Орхан відзначає, що зрушення у владних балансах впливають на регіональну економіку та міграційні потоки, що може мати економічні та соціальні витрати для Туреччини. Це обумовлює прагнення Анкари до стабільних механізмів управління кризами та більш широкого залучення регіональних партнерів до пошуку шляхів зниження ескалації.
Цитата та ключові висновки експерта
У розмові з Укрінформом Орхан зазначив, що стабільність у регіоні – головна умова для безпеки Туреччини. Він підкреслює, що зміни у взаємовідносинах з Іраном та Ізраїлем мають прямий вплив на зниження ризиків для турецької території та населення. Обґрунтовуючи це, експерт пояснює, чому Ankara обирає стратегічну лінію, що зменшує напругу та підтримує помірковані рішення навіть за умов жорсткої конкуренції між великими гравцями на Близькому Сході.
Дипломатія та регіональна лінія Анкари
За словами Орхана, Туреччина зберігає активні дипломатичні канали з усіма сторонами конфлікту: від Повітряних просторов до офіційних зустрічей з лідерами країн Перської затоки та Ізраїлю. Він вказує на системність та послідовність у підході Анкари: зменшення ескалації, підтримка діалогу та розробка спільних рамок безпеки, які дозволяють знизити інтенсивність конфлікту та звести до мінімуму можливі ризики для безпеки країни. Також підкреслюється важливість підтримки міжнародних норм та правових інструментів для управління кризами на регіональному рівні.
Регіональна реакція Перської затоки та інтереси країн‑суб’єктів
Експерт також звертає увагу на позицію Перської затоки, де країни бачать регіональну війну як загрозу власній безпеці, проте водночас розглядють можливість певного послаблення Ірану як спосіб зменшення ризиків для своїх кордонів. Це складає складне «регіональне рівняння», де різні гравці шукають найменш ризиковані та найбільш вигідні формати співпраці та стримування. В такій умовній дилемі Туреччина намагається виступати як міст між Заходом та регіоном, пропонуючи практичні рішення для зниження напруженості.
Висновки та перспективи для безпеки Близького Сходу
Підсумовуючи, Туреччина розглядає повне ослаблення Ірану та зростання впливу Ізраїлю як ключові чинники, які можуть визначити карту влади у регіоні. Водночас Анкара виявляє прагнення до збалансованої дипломатії та багатосторонніх механізмів, щоб знизити ризики для власної безпеки та стабілізувати ситуацію довкола своїх кордонів. Перській затоки та іншим регіональним гравцям потрібно враховувати ці обставини під час формування своїх стратегій, щоб уникнути нових криз та створити умови для стабільного економічного зростання. Експерт підкреслює: діалог, дієві інструменти управління кризами та зважені рішення можуть стати основою для більш безпечного регіонального майбутнього.
Comments