У Верховній Раді тривають обговорення регулювання ринку віртуальних активів на перехідний період. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловив думку, що у нинішніх умовах доцільніше призначити регулятора з віртуальних активів на базі Національного банку, а не традиційного регулятора фінансових ринків.
Зміст статті
Гетманцев: регулятор перехідного періоду — Національний банк
Регулятором ринку віртуальних активів в Україні на перехідний період доцільніше визначити Національний банк. Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у коментарі Укрінформу. За словами Гетманцева, у звичайних умовах регулятором мала б виступати Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
«Проте наразі ми не бачимо достатніх результатів її роботи. З огляду на це комітет вважає більш доцільним доручити регулювання новоствореного ринку Національному банку — принаймні на перехідний період. Хотілося б, щоб розвитком цієї сфери займався орган із необхідним досвідом та можливостями», — пояснив Гетманцев.
Контекст регулювання ринку віртуальних активів в Україні
Додатковим контекстом є те, що регуляція криптоактивів перетинається з монетарною політикою, фінансами та протидією легалізації доходів. Національний банк має зручний доступ до даних, інструментарій контролю за рухом коштів та механізми запобігання ризикам. НКЦПФР же, з іншого боку, має експертизу у цінних паперах та фондових ринках, але її результати, за словами законодавців, потребують вдосконалення. Водночас регуляторна стратегія повинна враховувати міжнародний досвід та вимоги міжнародних стандартів з фінансів та боротьби з нелегальним використанням фінансів.
Перехідний період у практиці регуляторики
Комітет пропонує використати перехідний період для перегляду регуляторних пріоритетів та адаптацію регуляторного режиму до цифрових активів. Такий підхід дозволив би узгодити вимоги до прозорості, обов'язкових стандартів зниження ризиків та захисту інвесторів з монетарною політикою. Водночас урядові та регуляторні органи мають визначити чітку відповідальність та регламент дій для учасників ринку, щоб уникнути подвійного регулювання та суперечностей у вимогах. Планується розробити поетапний алгоритм лицензування майданчиків, визначити межі повноважень регуляторів та інтегрувати механізми моніторингу та звітності.
Що це означає для споживачів та компаній
Для населення зростає надійність інвестування в криптоактиви завдяки посиленню контролю, прозорості та обліку. Для компаній це означає появу чітких регуляторних правил, зменшення правових та операційних ризиків, а також потребу у відповідному комплаєнс-обладнанні. Разом із цим з’являються питання податкового регламенту та міжрегуляторної взаємодії, зокрема щодо обліку та звітності. У контексті міжнародного досвіду регуляція, що ґрунтується на управлінні ризиками та прозорості, може бути адаптована з урахуванням особливостей українського фінансового сектора та інтеграції з європейськими стандартами.
Майбутні перспективи та досвід міжнародних регуляторів
Потенційна координація з Нацбанком та міжнародними регуляторами дозволяє Україні поступово гармонізувати регуляцію віртуальних активів із європейськими стандартами. Це включає рух у напрямку регуляторного підходу, який поєднує захист інвесторів, боротьбу з відмиванням коштів та підтримку інновацій. У майбутньому можливе запровадження регуляторних рамок для стабілів, DeFi та інших форм цифрових активів відповідно до міжнародних практик, з врахуванням української економіки та специфіки фінансового сектору. Комітет підкреслює пріоритет створення міцної регуляторної бази, яка забезпечить баланс між розвитком технічних можливостей ринку та фінансовою безпекою населення.
Comments