Витоки та контекст бартерних операцій
У матеріалі Reuters наголошується, що після тривалого домінування кредитних та валютних схем Росія знову звертається до бартеру в зовнішній торгівлі. Обмін пшениці та льону на автомобілі та будівельні матеріали — це не випадковий експеримент, а відповідь на довгостроковий тиск санкцій з боку США, Європи та їхніх союзників. Тільки за період з 2014 року було запроваджено понад 25 000 різних санкцій, а їхня сумарна економічна вага оцінюється у близько 2,2 трильйона доларів. До цього додаються обмеження на фінансові потоки: відключення російських банків від системи SWIFT у 2022 році та попередження китайських фінансових установ щодо неприпустимості підтримки російських військових дій минулого року, які посилили занепокоєння щодо вторинних санкцій.
Ці кроки спонукають бізнес до обхідних схем, де важливу роль відіграють товари, а не валюта. Такі бартерні угоди дозволяють знизити валютні ризики та уникати публічних фінансових інструментів, які підпадають під санкційний контроль. У 2024 році російське Міністерство економіки оприлюднило 14-сторінковий «Посібник з міжнародних бартерних операцій», де підприємствам надаються поради щодо застосування цього методу для обходу санкцій, зокрема ідея створити торговельну платформу, подібну до бартерної біржі.
Як працює бартер у сучасній зовнішній торгівлі Росії
Сутність бартеру — обмін реальними товарами без використання готівки та міжнародних платежів. Такі розрахунки дозволяють зменшити залежність від валютних потоків та валютних обмежень: замість грошей використовується реальна продукція — зерно проти машин, металів чи будматеріалів. За даними Reuters, на практиці угоди мають складні ланцюги та контрактні схеми між кількома компаніями з різних країн, що ускладнює відстеження фінансових потоків. У 2024 році зафіксовано як мінімум вісім підтверджених бартерних операцій з товарами в натуральній формі, що свідчить про зростання популярності такогоформату. Так, китайська компанія Hainan Longpan Oilfield Technology Co. намагалася обміняти сталь та алюмінієві сплави на суднові двигуни, що демонструє реальність barтерних схем в умовах санкцій.
Санкції, тиск на банки та реакція ринку
Бартер став відповіддю на посилення санкційних обмежень та ризик вторинного санкційного тиску. Водночас зростає вартість зберігання та відстеження бартерних операцій — банки та платежі взагалі намагаються уникати транзакцій з російськими контрагентами через можливість внесення до списків санкцій. Reuters посилається на джерела ринку платежів, які повідомляють: китайські банки бояться потрапити під вторинні санкції, тому не приймають гроші з Росії. Такі фактори знижують прозорість валютних розрахунків та завданням залучення до торгівлі нового типу, де ключовою є фізична продукція, а не фінансовий обіг. Водночас це створює ризики для контролю, оскільки бартерні угоди менш відстежувані та більш тіньові.
Практичні кейси: перші випадки та операції
У восьми підтверджених випадках Reuters зафіксував операції з обміну металопродукції, сталі та алюмінію на різноманітні товари, зокрема двигуни та інші компоненти. Такі кейси демонструють, що бартер продовжує розвиватися як інструмент підтримки торгових зв’язків у контексті санкцій. Хоча ці операції залишаються відносно одиничними та локалізованими, їхня поява вказує на адаптивність російського експорту та бажання зберегти частину ланцюгів поставок через реальні товари, а не через міжнародну фінансову систему.
Перспективи та ризики для експортних потоків
Аналітики вважають, що бартер може зберегти окремі потоки поставок у короткостроковій перспективі, але збільшує ризики для прозорості та дотримання міжнародних норм. Якщо така практика стане системною, регулятори з ЄС та США, а також світова фінансова спільнота, можуть посилити контроль за операціями з Росією та її партнерами, зокрема з боку китайських банків. Ризики також торкаються репутації контрагентів та кредитних оцінок: банки, що працюють через бартерні схеми, можуть опинитися в позиції ризикових учасників, якщо угоди не прозорі або не відповідають правилам міжнародного фінансового моніторингу. У довгостроковій перспективі бартер може вплинути на структуру світових торговельних потоків, впливаючи на ціни на базові сировинні товари та на політики санкцій на глобальному рівні. Потрібна тісна координація між країнами-партнерами та ефективні механізми моніторингу, щоб запобігати обходу санкцій та зберегти стабільні та легітимні ланцюги постачання.
Comments